Digital music reflection - Цифрова музична грамота




Digital Music Grammar
Цифрова музична грамота



    В педагогічній практиці на першому етапі музичного виховання завжди приймались до уваги природні здібності дітей – це основний фундамент на котрому ґрунтувався процес навчання. Не враховувався в належній мірі психоемоційний статус дитини і особливості нейрофізіологічних механізмів діяльності мозку: сприймання інформації з листа, її синтез та реалізація нейромоторної функції рук на клавіатурі інструмента. Відомо, процес навчання гри на музичному інструменті включає в себе такі етапи психічної діяльності: розпізнавання нотних знаків, аналіз одержуваної інформації, співвідношення її з клавіатурою, аплікатурою і звучанням інструмента. У цьому зв’язку виникає значне сумарне навантаження на психічну сферу дитини. З метою полегшення сприймання одержуваної дитиною музичної інформації була розроблена нова система – методика цифрового ключа. В основу цієї методики покладений спосіб уявлення музичних звуків за допомогою цифр. Дана методика дозволяє дитині активно включитися в процес навчання гри на музичному інструменті, досягти самоствердження з меншою кількістю негативних емоцій, а це значить, виключити небажане розумове та емоційне навантаження і, як результат, зменшення можливості розвитку негативного ставлення до процесу навчання.

Фізіологічна база

   Фізіологічним обґрунтуванням застосування цифрової системи для запису і виконання мелодії є нижче викладений матеріал. Діти починають контактувати з цифровою системою вже в періоді дошкільного віку, коли вони навчаються рахувати, і ця система засвоєна дітьми дуже стійко, тим більше, що застосовується в їх повсякденному житті на кожному кроці. Загальноприйнята нотна грамота є новою і, звичайно, потребує додаткового періоду часу для її опанування дітьми. З цієї причини на перших етапах навчання музиці діти неминуче витрачають багато часу і зусиль на нотне кодування та декодування мелодії. Це, звичайно, стримує швидкість музичного навчання, спричиняє психоемоційний дискомфорт, знижує інтерес дітей до музики. Тому на перших етапах навчання, поруч з працею над нотами, буде корисно на деякий час цю систему замінити на цифрову. Сказане вище не слід розуміти як заперечення від загальноприйнятої нотної грамоти, але на початкових етапах музичного навчання метод цифрового кодування та декодування музичних звуків безумовно корисний і прискорює навчання дітей.

Практична база

   З метою вивчити фізіологічний вплив методики цифрового ключа на психоемоційний статус дитини були проведені практичні експерименти. Перша група дітей навчалась по загальноприйнятій методиці, друга група дітей навчалась по цифровій методиці. Досягнуті результати по різним методикам навчання ретельно проаналізовані і вивчені. Відмічено важливий практичний момент: перша група дітей затратила великий період часу на опанування нотною грамотою та практичними навиками гри на музичному інструменті. Працездатність цієї групи дітей характеризується швидкою втомою, нестійкістю уваги, слабкою активністю аналітичного мислення. Відмічено інший практичний момент: друга група дітей показала високий стабільний результат відносно першої групи. Практичні досліди виявили певну законозалежність, зокрема: діти, які навчались за методикою цифрової системи, в два рази швидше і легше засвоїли музичний матеріал, при цьому процес навчання проходив на позитивному психоемоційному фоні з бажанням опанувати грою на музичному інструменті. Фахівці педагогіки та медицини, об’єктивно оцінюючи практичні дослідження, прийшли до загального висновку: швидке та легке декодування музичної інформації, записаної цифрами, дозволяє дітям динамічно реалізовати потенційні музичні можливості і має велике практичне значення в розвитку творчих здібностей. Якість, швидкість та ефективність в опануванні практичними навиками залежить від музичних здібностей індівідуму, психоемоційного статусу та методики навчання предмета з урахуванням нейрофізіологічних властивостей механізмів діяльності мозку.

Паралельний опис

   Під час практичної діяльності над музичним матеріалом з застосуванням традиційної методики дитина пов’язує місце розташування ноти з визначенням її по висоті, тобто з системою відліку, котра зображена у вигляді розгорненої конструкції по горизонталі, вертикалі і додатковими нотними лінійками. При сприйманні інформації з нотного листа, рух зорової зіниці є стрибкоподібним, має багатоходову комбінацію, як по У – вертикалі, від скрипкового до басового ключа, так і по Х – горизонталі, часто з поверненням зору в початкову точку, тобто до ключової ноти „соль” або до добре засвоєної ноти „до”. Для інтеграції, синтезу і модифікації складного візерунка сприйнятої інформації структурам центральної нервової системи потрібно тривалий період часу. Утворюється складний вид реакції – це нейрофізіологічний процес, який протікає в інтервалі часу між моментом сприйняття нотної інформації з листа та моментом зворотньої реакції пальців рук на клавіатурі інструмента. За одиницю часу велике число нерегулярних нервових імпульсів поступає в центральну нервову систему і, як слідство цьому, стомлення м’язів рук значно посилюється (Березов 1990). Амплітуда титанічного скорочення м’язової тканини знаходиться в прямий залежності від частоти подразнення, під час якої кожен наступний генеруємий імпульс співпадає з фазою високого збудження м’язів рук (Грін, Стаут, Тейлор 1990). На рівні синаптичного терміналу ми спостерігаємо несвоєчасний синтез нейромедіатора, глибоку та стійку деполяризацію післясинаптичної мембрани і, як результат, формується нескоординоване м’язове збудження. Відмічено особливий нейрофізіологічний момент: за короткий проміжок часу утворюється м’язова контрактура, тобто постійно високе напруження і скованість м’язової тканини рук, що в свою чергу негативно впливає на характер і зміст музики.
   Під час практичної діяльності над музичним матеріалом з застосуванням методики цифрового ключа дитина пов’язує визначення цифрової мелодії з системою відліку, котра зображена у вигляді інтегральної конструкції по Х – горизонталі та по У – вертикалі. При сприйманні інформації з листа, рух зорової зіниці по У – вертикалі проектується в точну детермінанту (цифра, знак, символ), траєкторія зіниці по Х – горизонталі проектується в одному напрямку, вперед. У цій системі відліку інтеграція інформації протікає миттєво, реалізація її на інструменті відбувається у зворотньому просторово-часовому співвідношенні.Виявлено парадоксальний феномен: інтервал часу, між моментом сприйняття цифрової інформації з листа та моментом зворотньої реакції пальців рук на клавіатурі інструмента, зводиться до мінімуму. Ми досягаємо зниження навантаження на м’язи рук за рахунок зменшення амплітуди між м’язовим напруженням та результативним рухом і, як слідство цьому, досягаємо значного скорочення інтервалу часу між зусиллям та точністю натиску на клавішу. На рівні синаптичного терміналу ми спостерігаємо синтез нейромедіатора прямо пропорційно частоті генеруємих імпульсів нейронами і, як результат, формується скоординоване м’язове збудження. Раціональне зерно полягає в тому, що за рахунок цифрового кодування інформації відбувається більш швидка і вільна її реалізація. Це в свою чергу позитивно відображається на психоемоційному статусі дитини, дає змогу динамічно реалізувати потенційні музичні здібності в конкретну психосоматичну дію як результат. Відмічено особливий нейрофізіологічний момент: утворюється реципроктне м’язове збудження, тобто раціональне розподілення мануальної техніки на клавіатурі інструмента, що в свою чергу плідно впливає на зміст і характер мелодії (Румянцева 1986). Фізіологічно вірні і точно виконані дії сприяють стійкому технічному росту більшості учнів, розвивають здібності аналітичного сприйняття музичних звуків, прискорюють процес опанування професійними навиками гри на музичному інструменті.

Нейрофізіологічний аспект

   Звісно, труднощі в сприйнятті будь-якої інформації, в тому числі і музичної, викликають напруження ведучих функціональних систем дитячого організму. Розроблена цифрова технологія інтенсивного музичного навчання являється перспективною, має практичний досвід, але вимагає здійснення фізіологічних та гігієнічних досліджень, присвячених вивченню впливу запропонованого методу на стан ведучих функціональних систем дитячого організму (центральну нервову, м’язову та ін.).З цією метою потрібно провести експериментальні дослідження, а саме: ЕНГ, ЕМГ, ЕЕГ – тести, для вивчення ступеня навантаження на психічну сферу дитини, одержуваного нею в процесі читання нотного запису в порівнянні з навантаженням, одержуваного при читанні цифрового запису музики. Тест електроністагмографії дозволяє дослідити поле зору, позиційний ністагм, а також документувати кількість і характер напрямку коливань зіниці ока під час сприйняття нотної та цифрової інформації з листа. Тест електроміографії дозволяє дослідити поріг м’язового напруження (мінімум – максимум) та амплітуду м’язового збудження в залежності від зусилля та точності натиску на клавішу інструмента. Тест ЕНГ і ЕМГ стикує зоровий аналізатор з нейро-моторною функцією рук і пояснює, з наукової точки зору, співвідношення між навантаженням на м’язи очей і м’язи рук, а також дає змогу довести можливість розвитку м’язового стомлення рук в залежності від кількості коливань зорової зіниці. Тест електроенцефалографії дозволяє документувати порівняльні діаграми динамік протікаючих нейрофізіологічних процесів, а також дослідити функціональну активність нейронів під час синтезу як нотного так і цифрового візерунка. Здійснення описаних наукових досліджень в цьому напрямку дозволить нам підійти ближче до розуміння більш тонких механізмів розумової діяльності дитини і виявити фізіологічні фактори, які сприяють підвищенню якості, швидкості та ефективності музичного виховання.

Математичний аспект

   Головним позитивним моментом цифрової методики є те, що вона не заперечує загальноприйняту нотну грамоту, а служить додатковим матеріалом в перші кроки спілкування дитини з музикою. Розроблена нова технологія пропонує інтегрування усієї музичної фактури шляхом чисел, дріб: інформація у чисельнику – права рука, у знаменнику – ліва.
   На прикладі мелодія російської народної пісні„Как под горкой под горой” має такий цифровий вираз:

   



   В диференційній системі цифрового запису музичних звуків необхідно позначити повтори в мелодії та цілісність цих виразів через змінні математичні величини (x,y,z), така методика кодування спрощує візерунок інформації для зорового сприймання що дає змогу дитині швидко змоделювати у своїй уяві структуру мелодії в цілому, а потім звірено ідентифікувати її звучання на інструменті без особливих труднощів.

   



    Для звичайної часової організації звучання мелодії потрібно змінити лише темп п’єси, але запис її необхідно виконати за допомогою цифр і відносної кількості нулів для визначення довготи звуків. Цифрове позначення акорду за допомогою матриці і вираження його через детермінанту формує зорово-моторний стереотип сприймання акорду як цілісного елемента музичної тканини.

   


    Матричний метод радикально спрощує роботу з акомпанементом, звільняє дитину від великого об’єму трудомісткої і стомлюваної роботи (Черватюк 1990). Проста і легкозрозуміла інтерпретація музичної інформації в інтегральному ключі сприяє розвитку здібностей аналітичного сприймання музичних звуків.

Висновки

   Необхідно відмітити історичні факти відносно розвитку музичного мистецтва. Впродовж багатьох століть музична фактура зазнавала багаторазового видозмінювання. На різних етапах її трансформації ми маємо змогу прослідкувати неодноразове застосування цифр для зручності запису і виконання музичних творів. Це, наприклад, цифровий органний бас, табулатури лютні, гітарні джазові цифровки (Бріль, 1985). У теперішній час система цифрового ключа відсутня в навчальних програмних вимогах і не застосовується в практиці музичного виховання в силу недостатніх професійних знань педагога в сфері дитячої фізіології.
   Наукова праця під назвою „Reflection” тісно стикується з двома науками – педагогіка і медицина, потребує підтримки та реалізації нейрофізіологічних досліджень.
   Основна мета авторів – описати особливості цифрової методики, поставити питання про необхідність впровадження цифрової системи в практику поетапної музичної освіти.
   На підставі педагогічного досвіту ми дійшли до висновку: цифрова система музичного виховання має практичну цінність, обґрунтована з фізіологічної точки зору, та може з успіхом застосовуватися в розробці навчальних програм з використанням комп’ютера та MIDI – technology для дітей, як дошкільного віку, 5 – 7 років, так і для дітей початкового шкільного віку, 7 – 9 років.
   Наукова стаття „Цифрова музична грамота” рекомендується для ознайомлення педагогів, вихователів, психологів та студентів з системою інтенсивного музичного навчання. Автори статті будуть вдячні читачам за відгуки, цінні рекомендації та пропозиції, котрі будуть враховані і направлені на наукові дослідження в цьому напрямку з користю для дітей.
   
    Автори : Колеснік В.Д.
    педiатор
    Степанов С.М.
    педагог

Резюме авторів.

   Наукова стаття „Цифрова музична грамота” піднімає питання про необхідність впровадження цифрової технології в систему музичного виховання.
   Реалізація наукових досліджень дає нам змогу зрозуміти більш тонкі механізми розумової діяльності мозку дитини і виявити її творчі здібності.
   Цілеспрямоване застосування новітніх технологій дає змогу вихователям, вчителям покращити якість, швидкість та ефективність навчання дітей.
   Рішення цих питань залежить від добробуту суспільства та бажання кожної людини зробити свій внесок на користь дітям.

    Педіатор.Колесник В.Д.
    Педагог. Степанов С.М.
   
Список аналізованої літератури
   
   1 Берьозов Т.Т., Коровкін Б.Ф. Біологічна хімія. Під ред ак.Дебова С.С. - М.: „Медицина”.1990р.(Роль медіаторів в передачі нервових імпульсів–с.498-500).
   2 Грін Н.П.О., Стут Г.В., Тейлор Д.Ж. Біологія. під ред. Сопера Р. -М.: ”Мир”. 1990 р. (Реакція скорочення мязів т.3-с.19-20,23,26. Сінапс.т.2-с.253-258).
   3 Румянцева М.Ф., Лосева Т.Н., Буніна Т.П. Посібник до практичних занять по фізіології з основами анатомії людини. Під ред. проф.Судакова К.В. – М.: „Медицина”.1986 р. (Анатомо - фізіологічні властивості мязів - с. 27-37).
   4 Черватюк П.А. Наукові і методичні основи навчання гармонії по системі алгоритму. Під ред. Бобикіна І. –М.:1990 р. (Акордові послідовності).
   5 Бриль І. Практичний курс джазової імпровізації. Під ред. Холопова Ю.Н. –М.: “Радянський композитор”1985 р. (Гармонічні схеми для вправ – с. 49-51).

Copyright MyCorp © 2017