В педагогічній практиці на другому етапі музичного виховання значна більшість учнів неминуче витрачає багато часу і зусиль на опанування професійними навиками гри на музичному інструменті і на удосконалення способів практичної діяльності з музичною інформацією. При інтегруванні музичної інформації з нотного листа учень стикається з великими труднощами в сприйнятті музичного матеріалу, його синтезом та реалізацією на інструменті. Велике навчальне навантаження на психічну сферу дитини являється причиною виникнення негативних емоцій, понижує інтерес дітей до предмету музика, в результаті чого погіршується якість, стримується швидкість та ефективність музичного навчання. Необхідно знайти раціональні способи та методи навчання дітей, звернути особливу увагу не тільки до визначеного виду діяльності, але також до природи формування кожного навичка окремо. Педагогічна задача на цьому етапі навчання полягає в тому, щоб надати інтенсивний розвиток природному дару дитини, ефективно реалізувати його потенційні музичні здібності в конкретну психосоматичну дію як результат. В цьому зв'язку потрібно відмітити необхідність застосування послідовної зміни виду розумової діяльності учня. З метою розподілення великого навчального навантаження виникаючого в психічній сфері дитини, на окремі його складові по динамічним та кінематичним рисам, була розроблена нова технологія навчання “Алгоритм Мікроциклів”.В основу методики мікроциклів покладений спосіб сприйняття музичної інформації за допомогою коротких епізодичних циклів. Дана методика дозволяє учню активно включитися в процес навчання, обмежити втому в часовому просторі, динамічно опанувати професійними навиками гри на музичному інструменті і, як результат, усунути негативне ставлення до процесу навчання.
Фізіологічна база
Необхідність зміни уваги учнів продиктована особливістю фізіології вищої нервової діяльності,а саме тим, що при появі більш-менш довго існуючого в центральній нервовій системі джерела стійкого збудження (при довгій одноманітній розумовій роботі), звичайно, зростають явища стомлення нервових кліток-нейронів в межах цього джерела і зниження працездатності цих нейронів у вигляді подовження періоду запам’ятовування та відтворю-вання будь якої інформації. Якщо при появі перших ознак стомлення і зниження уваги у учнів послідовно перевести їх увагу на інший вид роботи, застійне збудження поступово згасає, тому що збуджується вже інший нервовий центр мозку.
Методика мікроциклів складається з п’яти коротких епізодичних циклів. Вид діяльності в кожному мікроциклі відокремлений і відрізняється від наступного характерром цієї діяльності, таким чином, застосовуючи поступову (циклічну) альтерацію уваги, збільшується здатність нервових центрів підвищити свою фізіологічну лабільність і, як результат,полегшується хід наступних збуджуючих реакцій. Головним джерелом підви-щення працездатності учня є послідовний перенос уваги, ефективне розподілення сумарного навантаження на окремі його складові, релаксація напружених нервових центрів мозку.Заключаючи вище сказане з точки зору фізіології, методика мікроциклів безумовно є корисною, позитивно впливає на психоемоційний статус та прискорює навчання дітей.
Практична база
З метою вивчити фізіологічний вплив методики “Алгоритм мікроциклів” на психо-емоційний стан учня були проведені практичні дослідження. Результати практичних досліджень показали високий рівень знань в експериментальній групі дітей по відно-шенню до контрольної групи.Працездатність контрольної групи дітей, яка навчалася по загальноприйнятій системі нотного формату, характеризується слабкою активністю аналітичного мислення, швидкою психічною втомою, нестійкістю уваги. Експеримен- тальна група дітей, яка навчалася по методиці алгоритм мікроциклів, міцно опанувала практичними навиками гри на музичному інструменті, при цьому процес навчання проходив на позитивній психоемоційній основі. Порівняльні дані цих досліджень підтверджують практичну цінність та ефективність цієї технології навчання.
Рекомендована технологія музичного навчання направлена на збалансоване і раціональне розподілення сумарного учбового навантаження на психічну сферу дитини, пропонує фізіологічний механізм переведення виду діяльності з метою попередити застійне стомлення нервових центрів, підвищує працездатність, активізує мислення. Інтегрування музичної інформації за допомогою методики алгоритмів передбачає програмну організацію учбового процесу, дозволяє системно керувати сумарним тренувальним ефектом.Застосування техніки алгоритмів в системі музичного виховання пропонує учням швидко та міцно оволодіти практичними навиками гри на музичному інструменті, динамічно реалізувати потенційні природні музичні здібності.
Опис в деталях
А. Перед учнем ставиться завдання : вивчити мелодію на пам’ять. Цей вид роботи можна виконати за допомогою методу аналізу, тобто виконати розумовий опис мелодії та її фрагментів у своїй уяві.В цьому виді діяльності дозвольте учневі активно включитися в процес аналізу музичної структури, звернути увагу на знаки довготи звучання нот.
Використовуючи спосіб аналізу,учень набуває навик аналітичного мислення, розвиває здібність формувати внутрішньо – слухову уяву про зміст та форму мелодії в цілому. Релаксація – 5 секунд.
В. Перед учнем ставиться завдання : відтворити вивчену мелодію на пам’ять, вико-ристовуючи інструмент (Карпенко Л.А.1990).Цей вид роботи можна виконати за допо-могою методу аналогії, тобто виконати зіставлення виученої мелодії з необхідним звучанням її на інструменті.В цьому виді діяльності дозвольте учневі звернути увагу на виразність виконання мелодії, її характер та динаміку звучання.Використовуючи спосіб реалізації музичної інформації, учень набуває навик відображення звука на інструменті, розвиває здібність ідентифікувати звук. Релаксація – 10 секунд.
С. Перед учнем ставиться завдання : підібрати акомпанемент до вивченої мелодії. Цей вид роботи можна виконати за допомогою методу матриці, тобто виконати позначення акорду через математичні знаки. В цьому виді діяльності дозвольте учневі звернути увагу на детермінанту матриці, змоделювати метро-ритмічний малюнок готових акордів акомпа-нементу. Використовуючи спосіб підбору акордів до мелодії, учень набуває навик акомпа-нування, розвиває здібність ідентифікувати гармонію зізвучності. Релаксація – 15 секунд.
D. Перед учнем ставиться завдання : закріпити вивчений матеріал внести додаткові технічні поправки.Цей вид роботи можна виконати за допомогою методу диференційованої коректури,тобто штучно виконати розподілення складвого тексту на мілкі фрагменти, які вдосконалюються окремо, а потім інтегруються в єдине ціле.В цьому виді діяльності дозвольте учневі звернути увагу на технічні деталі базового матеріалу.Використовуючи спосіб диференційованої обробки структурних фрагментів, учень набуває моторний навик технічної майстерності, розвиває вміння відчути найменші проміжки часу ведучі до точної реакції та швидкості мислення.Релаксація – 20 секунд.
Е. Перед учнем ставиться завдання : переглянути уявно всю складову А.В.С.D. – елементів (Карпенко Л.А.1990).Цей вид роботи можна виконати за допомогою методу ідеомоторного аналізу, тобто послідовного переносу уваги на інтегральні компоненти базового матеріалу. В цьому виді діяльності дозвольте учневі звернути увагу на складові похідні музичної п’єси.Використовуючи ідеомоторний спосіб інтеграції базового матеріалу,учень складає стандарт у своїй уяві, формує програмний орієнтир на успішне виконання мотиву, мелодії, композиції в цілому.
Нейрофізіологічний аспект
Розроблена технологія інтенсивного музичного навчання по методиці “ Алгоритм мікроциклів” є цінною для вивчення впливу даної технології на психоемоційний статус учня і являється науковою базою для вивчення психосоматичних функцій : функціо-нальних взаємозв’язків поміж зоровими і слуховими аналізаторами, поміж слуховими, зоровими аналізаторами та нейромоторною функцією правої руки,поміж зоровими, слуховими аналізаторами та нейромоторною функцією обох рук.В цьому зв'язку необхідно провести експериментальні дослідження, а саме : ЕМГ, ЕЕГ – тести, для вивчення розподілення учбового навантаження на психічну сферу учня, виникаючого у процесі практичної діяльності по обох різних методиках.
Динаміка рухів і дій характеризується часовими,просторово-часовими, швидкісними, силовими та іншими параметрами.Дані параметри відображають складні нейрофізіо- логічні процеси протiкаючі в ведучих функціональних системах дитячого організму (центральній нервовій системі, м’язовій системі та в інших) і пояснюють, з наукової точки зору, взаємозв’язок нервово–м’язових координацій по їх кінематичним та динамічним характерним рисам, появу граничного потенціалу стомлення сінапса, взаємозв’язок поміж частотою та інтенсивністю нервових імпульсів (Берьозов Т.Т., Коровкін Б.Ф. 1990).
Стомлення сінапса пояснюється безперервним його стимулюванням, в наслідку якого виділяється велика кількість нейромедіатора, звичайно це приводить до несвоєчасного синтезу і, як результат цієї реакції, формується прогресуюче зростання амплітуди збудження після синаптичного потенціалу дії.Часткова блокада синаптичної трансмісії порушує функціональну діяльність поміж м’язовим напруженням та результативною дією мануальної техніки, в наслідку чого слухові аналізатори сприймають послідовні, або розрізнені коди хибної музичної інформації в ритмі, часовому просторi і виразності звучання, звичайно, це порушує координацію музично-слухових взаємозв’язків, веде до похибки метрорітмічних функцій, стримує розвиток музичних природних здібностей дитини (Грін Н.П.О., Стаут Г.В., Тейлор Д.Ж.1990). Застосовуючи технологію A,B,C,D,E - алгоритмів в системі музичного навчання, учень рівномірно розподіляє учбове навантаження на ведучі функціональні системи свого організму, створює високоточну координацію без включення в роботу непотрібних груп м’язів, зайвих рухів, поза-мірних зусиль при натиску на клавішу, а це значить,він виключає можливість появи хибних акустичних та м’язових відчуттів і, як результат, миттєво утворює міцний просторово – часовий нейронний зв’язок, котрий в житті ми називаємо - навик скоординованої дії. Реалізація наукових досліджень у цьому напрямку дозволить нам підійти ближче до розуміння більш тонких механізмів розумової діяльності дитини і виявити фізіологічні фактори, які сприяють підвищенню якості, швидкості та ефективності музичного навчання.
Методичні рекомендації
Відмінна особливість методики “Алгоритм Мікроциклів” заключається в процесі інтегрування музичної інформації за допомогою коротких епізодичних циклів. Техніка алгоритмів має велику практичну цінність та ефективність на другому етапі музичного навчання, а саме в період, коли цифрова або початкова нотна грамота вивчені дітьми старанно і відпрацьовані на практиці. Головним позитивним моментом методики мікро-циклів є те, що вона може застосовуватися як в нотному так і в цифровому форматі навчання. Розроблений учбовий модуль компонуеться з п’яти складових : А – вивчення мелодії на пам’ять,В – відображення її на інструменті,С –підбір акомпанементу, D – консолідація базового матеріалу, Е – ідеомоторний аналіз (Мілич Б.Е.1977).Порядок і послідовність циклів методики вчитель може застосувати на практиці як окремо, коли він зацікавлений в удосконаленні певного навичка учня, так і в їх логарифмічній послідовності, коли сформований загальний стереотип.
Структура кожного алгоритму вивчається учнем поступово, це дає можливість міцно опанувати навиками гри на музичному інструменті та вільно використовувати їх у повсякденній практичній діяльності.На більш пізніх етапах музичного навчання цикли методики реалізуються в інтервалі часу зведеному до мінімуму. Поетапне музичне виховання сприяє розвитку аналітичного мислення, стабільному технічному зростанню учня, формує схильність до внутрішньо-слухового сприйняття музичної інформації.
На цьому етапі музичного навчання учень стабілізує свої метро-ритмічні функції порівнюючи звучання коротких та довгих звуків.З цього приводу логічно виключити складні тривалості як шістнадцяті та восьмі. Приймаючи четвертну ноту в якості головної одиниці виміру, легко пояснити учню половинну та цілу тривалості, вико- ристовуючи спосіб складання.Така стійкість тривалостей у простій формі ділення легко опановується учнями та сприяє стійкому збереженню ритму.Для звичайної часової організації метро-ритму і виразності звучання мелодії необхідно змінити лише темп п’єси, але запис мелодії повинен виконатися за допомогою відносних тривалостей (Способін И.В.1958).При ознайомленні зі складними тривалостями, коли техніка учня дозволяє їх використати, мелодію викладену четвертними та половинними необхідно виконати в швидкому темпі – Allegro, Presto (! = 180-208), природно, ми маємо складний вид тривалостей.Рахунок, як засіб організації метро-рітмічних функцій, необхідно використати в активній його формі “ тік – так “,” дон-дон “," тук-тук " i.т.п. Такий засіб дозволяє учню точно градуювати довготу одного голосного звука по відношенню до однієї долі такту.В українському і руському варіантах рахунку (один, два, три, чотири) в слові “ чотири “ сумарна трьох голосних звуків створює ритмічну несумісність по відношенню до однієї долі такту, звичайно, це приводить до незручності складової артикуляції під час рахування та спричиняє хибну метро-рітмічну функцію.
Підбір акомпанементу до базової мелодії є дуже важкий і складний процес. На даному етапі навчання спостерігаються нерозвинуті нейромоторні функції лівої руки, слабкий розвиток музично - слухових взаємозв’язків.Методи та способи підбору акомпанементу використовуються вчителем відповідно зі своїм особистим досвідом, а також з урахуванням фізіологічних даних учня (музично-слухові здібності, його нейро-моторні функції, вік). Існує декілька способів підбору акомпанементу : гармонічний, мелодичний, аналогії, імітації, математичний, вербальний та інші.В відміну, матема-тичний є більш точним та ефективним методом.Акорд акомпанементу складається відповідно до закону матриці, детермінанта якого є математичною величиною складових елементів акорду (Штейнгардт Д.А.1978). З метою зберегти час і прискорити цей вид діяльності, учню потрібно запам’ятати акорд не окремими нотами, а в символах, маючи розумову уяву про метро-рітмічний малюнок готових акордів акомпанементу.Цифровий спосіб підбору акомпанементу до мелодії звільнює учня від великого об’єму трудомісткої і стомлюючої роботи і радикально спрощує цю діяльність.При виконанні домашнього завдання учень може самостійно оперувати акордами записаними у цифровому форматі.
Успішне виконання музичного твору, а також динамічний розвиток технічної майстерності залежать від вибору зручного варіанта аплікатури.Раціональна аплікатура використовується вчителем відповідно з його особистим досвідом,а також з урахуванням індивідуальних особистостей учня (вік, нейромоторні функції, розмір кисті руки).Не слід виписувати аплікатуру по всьому творі детально, більш раціональним є фрагментне позначення аплікатури в технічно складних та ключових містах тексту.В методиці мікро циклів слід використати буквене позначення аплікатури : “ t “ – великий палець, “ i “- вказівний,“ m “- середній, “ r “- безіменний, “ l “- мізинець.
Релаксація після кожного мікроциклу є необхідною умовністю для успішного опанування практичними навиками гри на музичному інструменті. Час пауз тривалістю 5-10-15- 20 – секунд поміж циклами є умовним.На самих ранніх етапах роботи по методиці алгоритмів проміжні паузи використовуються учнем після кожного циклу і їх часова межа можлива до 2-3 хвилин.На пізніших етапах навчання, коли учень опанував практичні навики і удосконалив різні способи технічної діяльності, проміжний інтервал пауз укорочується і певним чином зводиться до мінімуму, звичайно, що час пауз поміж алгоритмами зводиться тільки до секунд. Ціль методики „ Алгоритм Мікроциклів” - допомогти учням опанувати практичними навиками інтеграції музичного матеріалу за допомогою коротких епізодичних циклів, своєчасно викликати релаксацію напружених нервових центрів мозку, послідовно переключити увагу до наступного виду роботи.
Для творчого і технічного вдосконалення учня слід притримуватися певної послі-довності в методиці навчання і підборі музичного матеріалу по схемі – від простого до складного.Мелодія є головним виразним засобом музики. За допомогою мелодії дитина учиться виражати музичні звуки в часі і формі, в змісті і характері звучання.Звуки мелодії повинні бути розмішені близько один від одного, великі інтервали в грі трудні дітям. Музичні приклади підбираються вчителем із динамічного і старанно підібраного матеріалу. Репертуарний матеріал базується на поєднанні різних технічних задачах і способах виконання дій в їх практичній єдності. В репертуар бажано включити більш цікаві народні пісні,роботи українських, російських та інших композиторів в основу яких покладена народна палітра, її зв’язок з танцем, рухом і мовою. Такі твори мають яскраво виражену мелодію і стійку метро ритмічну основу.
Висновки
“ Reflection “- музично-цифрова система навчання дітей по методиці “Алгоритм Мікро- циклів” стикується з рядом суміжних дисциплін : фізіологія,нейрофізіологія, психологія, педагогіка, потребує підтримки та реалізації нейрофізіологічних досліджень присвячених вивченню впливу цієї технології на стан ведучих функціональних систем дитячого організму.
Статистика і практика показують, що період опанування музичною нотною грамотою затягується на декілька років.Вже на перших етапах цього навчання в дитячій музичній школі, впродовж двох-трьох місяців до тридцяти процентів дітей утрачають інтерес до дисципліни музика і залишають навчання. Це явище пояснюється великим учбовим перевантаженням виникаючим при першому контакті дитини зі складним візерунком нотного кодування та декодування музичної інформації. Розроблена технологія навчання у цифровому форматі усуває негативну статистику і вирішує ряд педагогічних та практичних питань виникаючих у процесі музичного виховання.
На третьому етапі навчання, при переході до традиційних форм нотного письма, ломка сформованого стереотипу не викличе великих зусиль та труднощів, оскільки учень вже вільно володіє цифровою базою музично - слухових навиків, крім цього методика алгоритмів спроектована таким чином, що вирішує цей перехідний момент,звичайно, психоемоційне самоствердження учня буде вимагати цілеспрямованої активної дії до вивчення загальноприйнятого нотного формату.
На підставі педагогічного досвіду ми дійшли до висновку : методика “ Алгоритм Мікроциклів “ обґрунтована з фізіологічної точки зору, має практичну базу і може з успіхом застосовуватися в розробці навчальних програм з використанням комп’ютера і М І D І – technology.Основна мета авторів описати структуру технології A,B,C,D,E - алгоритмів, особливі модельні риси та фізіологічні механізми опанування практичними навиками.
Наукова стаття “Алгоритм Мікроциклів“ рекомендується для педагогів, вихователів, психологів, студентів музичних вузів ознайомитися з системою інтенсивного музичного навчання дітей раннього шкільного віку.
Автори наукової статті будуть вдячні за цінні рецензії, відгуки, рекомендації та пропозиції, котрі будуть враховані і направлені на наукові дослідження в цьому напрямку з метою естетичного і духовного виховання дітей.
Автори : Колесник В.Д дитячий лікар
Степанов С.М. вчитель музики
АВТОРСЬКЕ РЕЗЮМЕ
Наукова праця “ Алгоритм Мікроциклів “ піднімає питання про необхідність впровадження цифрової технології в систему музичної освіти.
Використання інформаційної технології дає змогу учителям підвищити якість, швидкість та ефективність навчання дітей на другому етапі музичного виховання.
Наукова концепція “ Reflection “ рекомендує провести дослідження по вивченню нейрофізіологічних механізмів розумової діяльності дитини, вирішити ряд практичних та педагогічних питань, ідентифікувати новий технологічний напрямок в системі музичної освіти.
Колесник В.Д дитячий лікар
Степанов С.М вчитель музики
Список аналізованої літератури
1 Карпенко Л.А. Психологія під ред. Петровського А.В.,Ярошевського М.Г. - Москва “Політвид “1990./ Аналогія. Ідеомоторна дія.-№ 2.-с.20.131-132 /.
2 Берьозов Т.Т.,Коровкін Б.Ф.Біологічна хімія під ред.ак. Дебова С.С.-Москва “ Медицина “1990./ Роль медіаторів в передачі нервових імпульсів-с.498-500 /.
3 Грін Н.П.О., Стаут Г.В.,Тейлор Д.Ж.. Біологія. під ред.Сопера Р.- Москва “ Мир “ 1990. / Реакція скорочення м’язів т.3 - с.19-20,23,26.Сінапс т.2 - с. 253-258 /.
4 Міліч Б.Е. Навчання учнів піаністів в дитячій музичній школі. під ред. Мокрицької Л.М. – Київ 1977. / Принципи роботи з музичним твором. - с. 45 – 50 /.
5 Способін І.В. Елементарна теорія музики.під ред. Соловйова К.-Москва. 1958. / Відносність тривалостей. -№ 3. –с. 29 /.
6 Штейнгардт Д.А. Вища математика. під ред. Куликова Л.С.- Москва. 1978. / Елементи лінійної алгебри і лінійного програмування.- № 1. - с. 40 – 46 /.